POLSKA WERSJA JĘZYKOWA ARTYKUŁU ZNAJDUJE SIĘ PONIŻEJ UKRAIŃSKIEJ

Чи кожен українець може зареєструвати і провадити господарську діяльність у Польщі на тих же умовах, що і громадянин Польщі? Яка форма ведення бізнесу буде для нього найбільш вигідною? Ми пояснюємо!

Внаслідок російської агресії проти України понад 2,6 млн українців знайшли притулок у Польщі. Багато з них вирішать працювати або відкрити власну підприємницьку діяльність у цій країні. Нижче ми пояснюємо, на яких умовах українці можуть відкрити власний бізнес. Ми також представимо зміни, які вніс уряд для полегшення ведення бізнесу у зв’язку зі збройним конфліктом.

Хто може відкрити фірму у Польщі

Ви не маєте польського громадянства і плануєте відкрити власну фірму в Польщі?

Для початку потрібно дві речі – легальне перебування та номер PESEL.

УВАГА! Громадяни України, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року, легально перебувають у Польщі протягом 18 місяців.

Кожен іноземець, у тому числі громадянин України, може розпочати такі види діяльності:

• командне товариство,
• командно-акціонерне товариство,
• товариство з обмеженою відповідальністю,
• акціонерне товариство.

У вищезазначених випадках підстава для перебування (наприклад, віза) та перебування іноземця на території Польщі не вимагаються.

Однак іноземці з одним із перелічених нижче статусів мають набагато ширший вибір видів діяльності:

• дозвіл на постійне проживання,
• дозвіл на проживання довготермінового резидента ЄС,
• дозвіл на тимчасове проживання, виданий члену сім'ї іноземця з метою возз'єднання сім'ї,
• дозвіл на тимчасове проживання, виданий з метою навчання,
• дозвіл на тимчасове проживання за умови, що іноземець перебуває у шлюбі з громадянином Польщі, який проживає в Польщі,
• дозвіл на тимчасове проживання, виданий з метою здійснення підприємницької діяльності.

Такі особи можуть вести бізнес на тих самих умовах, що й громадяни Польщі.

ВАЖЛИВО! Відповідно до Закону від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв'язку зі збройним конфліктом на території цієї держави» (Збірник законів, ст. 583 із змінами/Dz. U. poz. 583 z późn. zm.) громадяни України можуть здійснювати та вести господарську діяльність на тих самих умовах. як громадяни Польщі. Умовою є отримання номера PESEL.

Форми економічної діяльності в Польщі

Плануючи відкриття фірми в Польщі, є можливість вибору форм діяльності. Відмінності між ними стосуються багатьох аспектів, починаючи від того, чи провадити бізнес буде одна особа чи партнери. Також важливими є вимоги до фінансового вкладу, відповідальності та багато інших факторів.

Нижче наведено перелік основних форм діяльності та їх специфіку.

1. Індивідуальна господарська діяльність (Jednoosobowa działalność gospodarcza — JDG)

Індивідуальне підприємництво є найпростішою формою ведення бізнесу в Польщі.

Лише одна особа може керувати індивідуальною господарської діяльністю. При реєстрації JDG не вимагається внесення капіталу, а для ведення бізнесу найчастіше використовується спрощений облік.

Відповідальність за зобов'язаннями підприємства - фізичної особи, яка здійснює діяльність, несе власник товариства, а необмежена відповідальність переходить також на його приватну власність. Так само власник приймає ключові рішення та представляє компанію.

Компанію можна призупинити мінімум на 30 днів і закрити в будь-який час.

Обираючи цю форму діяльності, потрібно зареєструвати фірму у Центральному реєстрі (CEIDG), також онлайн. Реєстрація — безкоштовна.

2. Просте товариство (Spółka cywilna)

Просте товариство — це договір, який передбачає спільну господарську мету партнерів, тобто досягнення фінансових вигод.

Для відкриття фірми потрібно мінімум двох партнерів. Якщо це фізичні особи, кожна з них повинна зареєструвати свою діяльність у CEIDG. Необхідна письмова угода про партнерство.

Просте товариство не виступає як окремий об'єкт і не вчиняє юридичних дій від свого імені — цю роль відіграють партнери. Партнери також повинні вносити фінансовий вклад, а майно товариства являється спільною власністю партнерів.

Відповідальність за боргами є необмеженою та солідарною.

3. Партнерство (Spółka osobowa)

Принаймні два партнери можуть заснувати товариство. Товариства не мають статусу юридичної особи. Вони можуть від свого імені набувати права, у тому числі на нерухоме майно та інші речові права, брати на себе зобов'язання, пред'являти позов.

Партнери представляють і керують партнерством. Також партнери несуть відповідальність за борги товариства своїм майном. Партнерства обкладаються податком з фізичних осіб.

4. Товариство з обмеженою відповідальністю (Spółka kapitałowa)

У товариствах з обмеженою відповідальністю капітал відіграє важливу роль – саме через придбання акцій компанії відбувається зміна акціонерів.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути засноване навіть одним партнером. У товариствах з обмеженою відповідальністю існує спеціально призначений орган - правління товариства (члени правління) керує підприємством і приймає ключові рішення.

Фінансова відповідальність партнерів обмежується до їх фінансових вкладів. Товариства з обмеженою відповідальністю оподатковуються податком на прибуток, що означає подвійне оподаткування – при виплаті дивідендів, тобто при розподілі прибутку, партнери також повинні сплатити податок на прибуток.

Яку форму господарської діяльності вибрати?

Відповідь на це питання залежить від того, чи іноземець відповідає умовам для реєстрації даної форми діяльності. Обираючи форму діяльності, також потрібно пам’ятати про всі її переваги та недоліки.

Вибір залежить від ваших потреб, тому ви повинні задати собі наступні питання:

• Чи керувати компанією буде одна особа або партнери?
• Чи хочете відповідати за борги компанії власним майном?
• Чи можете ви внести фінансовий вклад, коли це вимагається?

Відповіді допоможуть вибрати найкращий варіант.

Де потрібно зареєструвати діяльність?

Специфіка реєстрації господарської діяльності залежить від її форми. У більшості випадків буде потрібно реєстрація компанії в Національному судовому реєстрі (KRS). У разі створення індивідуальної господарської діяльності або у випадку товариств необхідно зареєструвати їх у CEIDG. Про те, як зареєструвати будь-який бізнес у Польщі, ви можете дізнатися на урядовому порталі.

Корисні інструменти для ведення бізнесу для українців

Розпочинаючи господарську діяльність, з’являються нові обов’язки – ви повинні стежити за бухгалтерським обліком і рахунками, шукати співробітників і керувати ними, а також підтримувати відносини з клієнтами.

Завдяки кільком інструментам, доступним онлайн і часто безкоштовним провадити бізнес набагато легше. Ось деякі інструменти, які ми рекомендуємо.

1. Програма для виставлення рахунків-фактур — Fakturownia

Fakturownia – це проста програма для виставлення рахунків-фактур в Інтернеті. Завдяки цьому програмному забезпеченню українські підприємці можуть швидко виставляти та надсилати клієнтам рахунки-фактури та керувати своїми складами.

Доступна українська версія системи – BitFaktura. Система також використовується в Чехії, Франції, Німеччині, США та інших країнах.

Основні функції системи: 

• Швидке виставлення рахунків-фактур
• Складські документи
• Статуси платежів
• Циклічні рахунки-фактури
• Міжнародні рахунки-фактури
• Онлайн-платежі
• Звіти та діаграми
• Багато користувачів і відділів
• Можливість запрошення бухгалтера в систему

Ціна

Безкоштовно - якщо ви виставляєте не більше ніж 3 рахунки на місяць. Платні абонементи починаються від 9,99 злотих / місяць.

Також перевірте: 7 порад для виставлення бездоганних рахунків-фактур

2. Програма управління проєктами — Intum

Intum - це онлайн-система управління проектами, завдяки якому ви можете вести свій бізнес віддалено. У Intum ви можете розділяти співробітників на команди та проєкти, призначати завдання, встановлювати пріоритети завдань і контролювати час, проведений на роботі.

Основні функції системи: 

• Записи часу роботи
• Створення команд
• Створення проєктів
• Створення та призначення завдань
• Спільне використовування файлів

Ціна

Безкоштовно - до 3 користувачів. Платні підписки від 4,90 злотих / місяць на користувача.

3. Система керування клієнтами (CRM) — Sugester

Sugester — це проста, в 100% польськомовна система керування клієнтами. За допомогою цієї системи ви можете керувати всіма аспектами діяльності компанії в одному місці. Окрім CRM та функцій керування клієнтами, ви можете використовувати електронну скриньку, впровадити живий чат на своєму веб-сайті та базу знань для клієнтів.

Ціна: 

• CRM
• Live chat
• Helpdesk
• Управління завданнями
• База знань
• Email
• Email marketing
• VoIP
• Форми та опитування

Підсумок

Після змін, внесених урядом навесні 2022 року, кожен українець може вести бізнес на тих же умовах, що і громадянин Польщі. Він повинен вирішити, яка форма діяльності буде для нього найбільш вигідною — завдяки цій статті зробити це буде набагато простішим.

 

Czy Ukrainiec może założyć firmę w Polsce?

Czy każdy Ukrainiec może w Polsce prowadzić działalność na takich samych zasadach jak obywatel Polski oraz jaka forma działalności będzie dla niego najbardziej korzystna? Wyjaśniamy!

W wyniku rosyjskiej agresji na Ukrainę ponad 2,6 miliona Ukraińców znalazło schronienie w Polsce. Spora część z nich zdecyduje się w nowym miejscu podjąć pracę lub rozpocząć prowadzenie własnej działalności. Poniżej wyjaśniamy na jakich warunkach Ukraińcy mogą otworzyć swoją firmę. Przedstawimy również zmiany, które rząd wprowadził w celu ułatwienia prowadzenia działalności w związku z konfliktem zbrojnym.

Kto może założyć działalność gospodarczą w Polsce

Nie masz polskiego obywatelstwa, a planujesz założyć firmę w Polsce?

Aby założyć firmę w Polsce, potrzebujesz dwóch rzeczy na start — legalnego pobytu oraz numeru PESEL.

UWAGA! Osoby, które przybyły do Polski po 24 lutego 2022 r. przebywają na terytorium Polski legalnie przez 18 miesięcy.

Każdy cudzoziemiec, w tym obywatel Ukrainy, może założyć następujące formy działalności: 

• spółkę komandytową, 
• spółkę komandytowo-akcyjną,
• spółkę z ograniczoną odpowiedzialnością,
• spółkę akcyjną. 

W powyższych przypadkach nie jest wymagana podstawa pobytu (np. wiza lub karta pobytu) oraz obecność cudzoziemca w Polsce.

Zdecydowanie większy wybór form działalności mają osoby posiadające jeden z wymienionych poniżej statusów pobytowych:

• pobyt stały,
• pobyt rezydenta długoterminowego UE,
• zezwolenie na pobyt czasowy udzielone członkowi rodziny cudzoziemca w celu połączenia z rodziną,   
• zezwolenie na pobyt czasowy udzielone w celu kształcenia się na studiach,
• zezwolenie na pobyt czasowy, pod warunkiem, że cudzoziemiec pozostaje w związku małżeńskim zawartym z obywatelem polskim mieszkającym w Polsce,
• zezwolenie na pobyt czasowy udzielone w celu wykonywania działalności gospodarczej.

Takie osoby mogą prowadzić działalność gospodarczą na takich samych zasadach jak obywatele Polski.

WAŻNE! Według ustawy z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa (Dz. U. poz. 583 z późn. zm.), obywatele Ukrainy mogą podejmować i wykonywać działalność gospodarczą na takich samych zasadach jak obywatele Polski. Warunkiem jest uzyskania numeru PESEL. 

Formy działalności gospodarczej w Polsce

Planując założenie firmy, masz kilka form działalności do wyboru — działalność jednoosobową, spółkę osobową lub kapitałową. Różnice między nimi dotyczą wielu aspektów, począwszy od tego czy firmę prowadzi jedna osoba czy wspólnicy. Ważne są również wymagania dotyczące kapitału zakładowego, odpowiedzialności finansowej oraz wiele innych czynników.

Poniżej zestawienie głównych form działalności i ich specyfika.

1. Jednoosobowa działalność gospodarcza

Jednoosobowa działalność gospodarcza (JDG) to najprostsza forma prowadzenia działalności w Polsce.

JDG może prowadzić tylko jedna osoba. Przy założeniu JDG nie jest wymagany wkład finansowy, a do prowadzenia firmy najczęściej korzysta się z uproszczonej księgowości. 

Za zobowiązania firmy odpowiedzialny jest jej właściciel — osoba fizyczna wykonująca działalność, a nieograniczona odpowiedzialność przechodzi również na majątek prywatny. Tak samo to właściciel podejmuje kluczowe decyzje i reprezentuje firmę (JDG nie ma organu zarządu).

Firmę można zawiesić na minimum 30 dni oraz w każdej chwili zamknąć.

Działalność tę zarejestrujesz w Centralnej Ewidencji i Informacji o Działalności Gospodarczej (CEIDG), również online. Rejestracja jest bezpłatna. 

2. Spółka cywilna

Spółka cywilna jest umową, która zakłada wspólny cel gospodarczy wspólników, czyli osiągnięcie korzyści majątkowych.

Do założenia firmy potrzebnych jest minimum dwóch wspólników. Jeśli są to osoby fizyczne, każdy z nich musi zgłosić działalność w CEIDG. Wymagane jest zawarcie umowy spółki na piśmie.

Spółka cywilna nie występuje jako osobny przedmiot i nie dokonuje we własnym imieniu czynności prawnych — tę rolę pełnią wspólnicy. Wspólnicy również muszą wnieść wkłady, a majątek spółki jest wspólnym majątkiem wspólników.

Odpowiedzialność za długi jest nieograniczona i solidarna, co oznacza że wszyscy wspólnicy solidarnie odpowiadają za długi.

3. Spółka osobowa 

Jest kilka rodzajów spółek osobowych — spółka jawna, spółka partnerska, spółka komandytowa, spółka komandytowo-akcyjna.

Co najmniej dwóch wspólników może założyć spółkę osobową. Spółki osobowe nie mają osobowości prawnej. Mogą we własnym imieniu nabywać prawa, w tym własność nieruchomości i inne prawa rzeczowe, zaciągać zobowiązania, pozywać i być pozywane.

Spółki osobowe reprezentują i prowadzą wspólnicy. To również wspólnicy odpowiadają za zobowiązanie spółki własnym majątkiem. Spółki osobowe są opodatkowane podatkiem od osób fizycznych.

4. Spółka kapitałowa

Jest kilka rodzajów spółek kapitałowych — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością, prosta spółka akcyjna, spółka akcyjną.

W spółkach kapitałowych ważną rolę odgrywa kapitał — to przez nabycie udziałów w spółce odbywa się zmiana wspólników.

Spółkę kapitałową może założyć nawet jeden wspólnik. W spółkach kapitałowych specjalnie powołany organ — zarząd spółki (członkowie zarządu) zarządza spółką oraz podejmuje kluczowe decyzje.

Finansowa odpowiedzialność wspólników ogranicza się do ich wkładów. Spółki kapitałowe są opodatkowane podatkiem CIT, czyli dochodzi do podwójnego opodatkowania — przy wypłacie dywidend, czyli udziału w zysku, wspólnicy również muszą zapłacić podatek dochodowy.

Sprawdź także: Polski Ład. 10 rzeczy, które musisz wiedzieć, jeśli jesteś przedsiębiorcą.

Jaką formę działalności wybrać? 

Odpowiedź na to pytanie zależy od tego, czy cudzoziemiec spełnia przesłanki do założenia danej formy działalności. Przy wyborze formy również trzeba pamiętać o wszystkich wadach i zaletach form działalności.

Wybór jest uzależniony od Twoich potrzeb, dlatego musisz zadać sobie takie pytania: 

• Czy firmę będzie prowadziła jedna osoba, czy wspólnicy?
• Czy chcesz odpowiadać majątkiem za długi spółki? 
• Czy możesz wnieść wkład własny, gdy on jest wymagany?

Odpowiedzi ukierunkują Cię do wyboru najlepszej możliwej opcji.

Gdzie zarejestrujesz firmę?

Specyfika rejestracji firmy zależy od jej formy. W większości przypadków będzie wymagana rejestracja firmy w rejestrze KRS. W przypadku założenia jednoosobowej działalności gospodarczej lub w przypadku spółek cywilnych konieczne jest zarejestrowanie ich w CEIDG. O tym jak zarejestrować każdą działalność w Polsce dowiesz się na rządowym portalu.

Sprawdź także: Dlaczego każda firma potrzebuje brandingu?

Przydatne narzędzia do prowadzenia firmy dla Ukraińców 

Decydując się na założenie firmy, przybywa nowych obowiązków — musisz pilnować księgowości i faktur, zatrudniać i zarządzać pracownikami oraz utrzymywać relacje z klientami.

Dzięki kilku narzędziom dostępnym online — często darmowym — zarządzanie firmy stanie się o wiele prostsze. Oto kilka narzędzi, które polecamy.

1. Program do fakturowania — Fakturownia

Fakturownia to prosty program do fakturowania online. Dzięki temu oprogramowaniu ukraińscy przedsiębiorcy mogą szybko wystawić i wysłać fakturę klientom oraz zarządzać magazynami.

ZAREJESTRUJ SIĘ

Dostępna jest ukraińska wersja systemu — BitFaktura. System jest również używany w Czechach, Francji, Niemczech, Stanach Zjednoczonych i innych krajach.

Główne funkcje systemu: 

• szybkie fakturowanie,
• obsługa magazynów,
• statusy płatności,
• faktury cykliczne,
• faktury międzynarodowe,
• płatności online,
• raporty i wykresy,
• wiele użytkowników i działów,
• zaproszenie księgowego do systemu.

Cena

Za darmo — jeśli wystawiasz nie więcej niż 3 faktury miesięcznie. Płatne subskrypcje zaczynają się od 9,99 zł/miesięcznie

Sprawdź także: Najważniejsze rzeczy, o jakich musisz pamiętać wystawiając faktury.

2. Program do zarządzania zadaniami — Intum

Intum — to system do zarządzania pracą online. dzięki któremu możesz prowadzić firmę zdalnie. W Intum możesz dzielić pracowników na zespoły oraz projekty, przydzielać zadania, wyznaczać priorytety zadań i monitorować czas spędzony w pracy.

Główne funkcje systemu: 

• ewidencja czasu pracy,
• tworzenie zespołów,
• tworzenie projektów,
• tworzenie zadań i opcja przydzielania,
• udostępnianie plików.

Cena

Za darmo — do 3 użytkowników. Płatne subskrypcje już od 4.90 zł/ miesięcznie za użytkownika.

3. CRM — Sugester

Sugester to prosty w 100% polskojęzyczny system do zarządzania klientami. Z tym systemem możesz zarządzać wszystkimi aspektami działania firmy w jednym miejscu. Oprócz funkcji CRM i zarządzania klientami możesz korzystać ze skrzynki mailowej, zaimplementować live chat na swojej stronie www oraz bazę wiedzy dla klientów. 

Główne funkcje systemu: 

• CRM,
• live chat,
• helpdesk,
• zarządzanie zadaniami,
• baza wiedzy,
• e-mail,
• e-mail marketing,
• VoIP,
• formularze i ankiety.

Podsumowanie 

Po zmianach, które wprowadził rząd wiosną 2022 r., każdy Ukrainiec może prowadzić biznes na takich samych zasadach jak obywatel Polski. Musi zdecydować jaka forma działalności będzie dla niego najkorzystniejsza.

Źródła: 

https://www.migrant.info.pl/mozliwosc-prowadzenia-dzialalnosci-gospodarczej-przez-cudzoziemcow.html

https://www.biznes.gov.pl/pl/portal/00170

https://www.prawo.pl/biznes/zalozenie-dzialalnosci-gospodarczej-przez-obywatela-ukrainy,513840.html

https://www.wroclaw.pl/przedsiebiorczy-wroclaw/zalozenie-firmy-przez-cudzoziemca